В небе, в небе ангелы поют
В небе, в небе лазурном
Там Творец живет всегда
И нас любит сильно.
В небе в небе ПЕСНЯ ангельское пение
ангелы поют
В небе в небе прекрасном
Там где свет всегда вокруг
Ясный, ясный.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе чудесном
Там сияние всегда везде
От Престола Царского.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе далеком
Там всегда славят Творца
Песнями звонкими.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе Ясном
Там всегда веселие вокруг
Счастье много счастья.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе Чистом
Там Господь всегда вокруг
С нами будет вечно.
В небе, в небе ангелы поют
В небе, в небе лазурном
Там Творец живет всегда
И нас любит сильно.
В небе в небе ПЕСНЯ ангельское пение
ангелы поют
В небе в небе прекрасном
Там где свет всегда вокруг
Ясный, ясный.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе чудесном
Там сияние всегда везде
От Престола Царского.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе далеком
Там всегда славят Творца
Песнями звонкими.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе Ясном
Там всегда веселие вокруг
Счастье много счастья.
В небе в небе ангелы поют
В небе
В небе Чистом
Там Господь всегда вокруг
С нами будет вечно.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прккрасно когда наши духовные уши открыты
и мы можем слышать ангельское пение и
петь вместе.
Благодари и славь Меня ,Моё,дитя.
Влюбви и радости достигнешь ты Меня.
Аминь. Комментарий автора: Господь такой прекрасный посылает Свои Послания так щедра,
Каждый день,это такое счастье .Благославение вам.Надежда.
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
